Перша деталь у Fusion для 3D-друку: покроковий урок для новачків

Fusion і Tinkercad: у чому різниця

Tinkercad збирає модель із готових примітивів. Fusion працює інакше: спочатку ви креслите ескіз із точними розмірами, а вже потім робите з нього тіло. Кожен розмір лишається в історії побудови, тож змінити його можна в будь-який момент — скажімо, поставили товщину 4 мм замість 3, і модель перерахувалася автоматично.

Ще не визначилися з програмою? Подивіться порівняння в статті Fusion 360 чи Blender.

Безкоштовна ліцензія Fusion

Зайдіть на сайт Autodesk і виберіть Fusion для особистого використання (Personal Use); студентам і викладачам доступна освітня ліцензія. В особистій версії обмежено кількість активних файлів, які можна редагувати, і заборонене комерційне використання, проте для навчання цього цілком вистачає.

Принцип роботи: від ескізу до тіла

1. Create Sketch — вибираєте площину й креслите двовимірний контур.
2. Розміри (клавіша D) — кожній довжині присвоюєте числове значення. Щойно всі лінії почорніли, ескіз визначено повністю.
3. Extrude (клавіша E) — витягуєте контур в об'ємне тіло.
4. Hole, Fillet, Chamfer — робите отвори, заокруглення та фаски.

Практичне завдання: кронштейн

1. На передній площині створіть ескіз і накресліть профіль у формі літери L: обидві полички по 40 мм, товщина 4 мм.
2. Проставте розміри клавішею D і переконайтеся, що весь ескіз став чорним.
3. Витягніть профіль на 20 мм.
4. Інструментом Hole зробіть по отвору на кожній поличці: діаметр 4,4 мм під шуруп 4 мм, із потаєм для голівки.
5. Внутрішній кут заокругліть через Fillet на 3 мм — це помітно додає кронштейну міцності.
6. Нижні краї обробіть Chamfer 0,5 мм, щоб після друку на деталі не з'явилась «слоняча нога».

Підготовка деталі до друку

• Експорт: клацніть правою кнопкою по тілу → Save as Mesh → оберіть 3MF або STL.
• Орієнтація: друкуйте кронштейн, поклавши його на бік, — тоді шари лягають уздовж згину і під навантаженням деталь не розшарується.
• Отвори: у FDM-друці вони трохи «стискаються», саме тому ми задали 4,4 мм, а не 4. Більше про це — у матеріалі про допуски й зазори.
• Налаштування: для функціональних деталей ставте 3–4 стінки та 30–40% заповнення. Базові параметри розібрано в статті Налаштування слайсера для початківця.

Що освоювати після першої деталі

Далі варто опанувати Shell для порожнистих корпусів, Pattern для масивів отворів, Combine для вирізання однієї деталі з іншої, а також параметри (Modify → Change Parameters), які дають змогу перебудувати модель зміною одного числа.

Клуб майстрів 3D HUB · CRM для майстра · Всі матеріали блогу