Результати дослідження
Канадський Університет Ватерлоо 29 вересня 2026 року розповів про недорогий фільтр для води, створений методом 3D-друку. Конструкція — це набір дисків із біорозкладного полімеру. Під час друку до матеріалу домішують водорозчинний полімер; згодом його вимивають, і на нано- та мікрорівні утворюються пори. На завершальному етапі диски вкривають клейким шаром, який краще втримує частинки й водночас не забиває пори.
Група під керівництвом професора Тізазу Меконнена в лабораторії випробовувала стопки з 8–20 дисків. Набір із 20 фільтрів видалив 90% мікропластику. Крупні частинки фільтр затримував майже всі, тоді як із частинками, меншими за 10 мкм, справлявся гірше — саме над цим команда працюватиме далі. Результати опубліковано в журналі Separation and Purification Technology.
Що це дає 3D-друку
Наш редакційний висновок: дослідження добре ілюструє, що 3D-друк вміє те, що литтю чи фрезеруванню дається важко, — створювати внутрішню геометрію та пористість, закладені ще в моделі. До того ж фільтр просто масштабувати: для більшої продуктивності достатньо надрукувати більше дисків.
Наразі йдеться про лабораторний результат, а не про побутовий продукт, який можна купити. Проте сама ідея функціональних деталей із продуманою внутрішньою будовою стане в пригоді кожному, хто опановує моделювання для друку.
Як випробувати ідею власноруч
Для початку змоделюйте просту деталь із каналами або ґраткою й подивіться, чи надрукується вона без підтримок. У цьому допоможуть наші матеріали про моделювання без підтримок та про допуски й зазори.
Повідомлення Університету Ватерлоо від 29 вересня 2026 року. Відомості з джерел подано окремо від редакційних оцінок.